Конференція в м. Бердянськ

Перспективи запровадження ресурсозберігаючих технологій кондиціювання забруднених поверхневих вод та зворотних вод на не каналізованих територіях

Коцар O. M., к.т.н. – ТОВ «Юнілос-Україна», м. Київ, Україна

Розглянуті проблеми забезпечення достатнього рівня безпеки об’єктів будівництва на не каналізованих територіях, перспективи запровадження ресурсозберігаючих технологій та концепція оптимізації ступеню відновлення якості та властивостей.

Проблема забруднення водойм зворотними водами е надзвичайно актуальною в умовах сьогодення, коли зусилля вчених, службовців сфери охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я України, товари виробництв, екологічно свідомої спільноти потребують зусиль для збереження довкілля при сталому розвитку суспільства в умовах світової економічної та екологічнрї кризи.

Зворотні води – це води, ям змінили стан (свою природну якість та властивості) при господарському використанні або контакті з антропогенно навантаженим середовищем та внаслідок цього повертаються в природний гідроекологічний резервуар з якістю та властивостями, які можуть негативно впливати на стан (структуру та функціонування) системи та не відповідають технологічним, екологічним та санітарно-гігієнічним нормативам, що пред’являються до якості води при водовідведенні або подальшому господарському використанні.

Проблема забруднення поверхневих водоймищ, підземних вод, грунтів повітря зворотними водами населених пунктів, груп житлових будівель, окремих промислових підприємств, ресторанно-готельних комплексів, оздоровчих закладів, учбово- тренувальних баз та інших об’єктів, розташованих на не каналізованих територіях, є особливо гострою i потребує невідкладного вирішення.

Pecypcозбepiraючі технологіі кондиціювання забруднених природних вод та зворотних вод промислових та комунальних підприємств, об’єкт сільського господарства дозволяють забезпечити отримання кінцевого продукції – кондиційної води – з мінімальним використанням речовини та енергії на вcix етапах виробничого циклу i з найменшим впливом на людину та природні екосистеми, i особливо – для кондиціювання зворотних вод на не каналізованих територіях.

кондиційності при повторному промисловому та сільському

забруднених вод для досягнення їх та послідовному використанні в господарстві.

На не каналізованих територіях особливо складно забезпечити повернення зворотних вод в водоймища з відновленими природними якостями та властивостями, бо на них відсутні централізовані системи збору, очищення та водовідведення зворотних вод.

В той же час на не каналізованих територіях будується значна кількість промислових підприємств, котеджних містечок, центрів, в яких необхідно очищати та відводити гослодарчо-побутові, виробничі та забруднені дощові води. В багатьох випадках на таких об’єкта водоймищ, куди можна систему, або полк фунтових вод;- варіант зневоднення осаду – гравітаційне, механічне (під тиском, вакуумом, відцентрове, процідження i таке інше),;- варіант знешкодження осадів, видалених в процесах очистки зворотних вод – для утилізації (покращення удобрювальних властивостей грунтів, використання як вторинної сировини, гр..), або підготовки для вивезення на звалище; необхідний рівень системи контролю та управління якістю зворотних вод – з врахуванням нестабільності кількісних та якісних вихідних параметрів зворотних вод, блок-модуля споруд, що входять в технологічну схему, та рівня автоматизації систем на об’єкті в цілому; достатній рівень неоднорідності повітря, видалення з нього забруднюючих домішок (кондиціювання повітря в машинному залі споруд обробки забруднених вод); заходи по попередженню аварійних скидів некондиційних зворотних вод при екосистемі – в водойму, потік фунтових вод, або споживачу при надходженні в системи технічного водопостачання, зрошення.

Такий комплексний заходів до вирішення проблеми кондиціювання забруднених вол та їх повторного та послідовного використання при мінімізації скиду нормативно очищених зворотних вод в водоймища дозволяє забезпечити екологічну та техногенну безпеку підприємств та комунальних об’єктів, розташованих на не каналізованих територіях, де запроваджуються технології та споруди кондиціювання зворотних вод для технічних потреб з утилізацією осадів, які утворюються в процесах їх обробки. Виконані в ТОВ «ЮнiЛОС-Україна» дослідження біотехнологій та інженерно-біологічних споруд з їх застосуванням при лабораторному супроводі контролю ефективності процесів кондиціювання зворотних вод та осадів по гідрохімічним, токсикологічним, гідробіологічним показникам в лабораторіях інституту Гідробіології НАНУ, та інститут гігієни та медичної екології АМНУ показали відповідність кондиційованих вод вимогам при їx використанні для технічних потреб.

Основними результатами науково-дослідних poбiт були практичні розробки в галузі кондиціювання зворотних вод, а саме зменшення енергоємності водовідведення та кондиціювання зворотних вод до 0,1-0,5 кВт-год/мЗ (в залежності від забрудненості зворотних вод);зменшення габарит водоочисних споруд та санітарно-захисної зони навколо них завдяки зменшенню шкідливих викидів в атмосферу (СЗЗ – 15-20м); застосування технологій без використання мінеральних реагентів, що дозволило отримати осади, що підлягають утилізації або біодеструкії в навколишньому середовищі; запровадження технологій послідовного використання зворотних вод в різних циклах конкретного виробництва або підприємства (для зрошення, поливу проїздів, миття сировини, приготування реагентів та миття обладнання очисних споруд, миття автомобілів, в туалетах з педальним змивом i ін.); запровадження інженерно-біологічних споруд нового покоління з використанням сучасних систем поліпропіленових субстратів для іммобілізації мікроорганізмів замість традиційних, що на порядок зменшує територію під розташування біоплато- біореакторів; запровадження автоматизованого управління технологічними процесами кондиціювання зворотних вод під постійним контролем вхідних та вихідних параметр1в зворотних вод, що дозволяє звести обслуговування до 1-2 раз на тиждень на протязі 2-4 годин.

Каналізування підприємств окремими потоками (господарсько-побутові, забруднені дощові, виробничі, умовно чисті дощові), та використання біоплато дозволяє забезпечити відповідність якості зворотних вод умовам їх повторного та послідовного використання, а при доочистці – умовам приймання в водоймища рибогосподарського водокористування, та, що особливо важливо, зменшує потребу в свіжій вод з водних екосистем поверхневих водойм та підземних вод, запобігає їх забрудненню та виснаженню.

Перспективним е поєднання в одній будівлі функцій каналізаційних насосних станцій (КНС) по водовідведенню забруднених зворотних вод з функціями каналізаційних очисних споруд (КОС) по їх очищенню, та створення каналізаційних насосних станцій з вбудованим блоком очищення (КНС з ВБО) зворотних вод з їх доочищенням на біоплато дало можливість підвищити ефективність споруд, рівень техногенної безпеки об’єктів на не каналізованих територіях в рамках діючих нормативних документів будівельних норм i правил (БН1П ) та санітарних правил i норм (СанГНН).

Розроблена концепція оптимізації ступеню відновлення якості та властивостей забруднених вод ресурсозберігаючими технологіями дозволяє визначити етапи в досягненні необхідної кондиції води для різних споживачів при повторному та послідовному використанні в промисловості та сільському господарстві. Використання ресурсозберігаючих технологій в процесах кондиціювання зворотних вод об’єктів каналізування дозволяє на порядок знизити собівартість отримання кондиційної води для технічних потреб в порівнянні з очищенням зворотних вод для скиду в водоймища рибогосподарського призначення.

Література

1. Коцарь Е. М., Шматько А. А. Внедрение канализационных насосных станций с встроенным блоком очистки сточных вод для объектов на не канализованных территориях. Сборник материалов международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы водоснабжения и водоотведения». Украина, Одесса, 9- 11 сент. 1999 г. с. 194-199

2. Коцарь Е. М. Инженерные сооружения типа «биоплато» как блок доочистки и водоотведения с не канализованных территорий. Тезисы докладов международной конференции «АОиАТЕКНА»,Санкт-Петербург,1999, с. 72-73.

3. Дорст фон Бернд. Устойчивое развитие: Охрана природы и развитие — две стороны одной медали //Курьер ЮНЕСКО. – 1987. – Ноябрь. С. 5-8.